Остен Джейн - английская писательница
Цитаты из книги:
... але душевні пориви мусять керуватися здоровим глуздом; і взагалі — я вважаю, що старанність завжди має бути пропорційною тому, до чого ти прагнеш.
Цікаво, хто перший здогадався лікуватися від любові за допомогою поезії? Спосіб дуже ефективний!
Все набридає дуже швидко, книга – ніколи.
— Мені часто доводилося бачити, що молоді дівчата мало, дуже мало цікавляться книжками серйозного ґатунку, хоча ті пишуться виключно для їхнього ж блага. Признаюся, це мене дивує надзвичайно, бо і справді — що може бути кориснішим для молодих дівчат, ніж просвіта і добра порада?
Ось так і вийшло, що чоловік, ім'я якого ще вчора наганяло на неї жах, став для неї ледь не улюбленцем.
Він завжди був переконаний, що у своїй бібліотеці знайде і розраду, і відпочинок...
По правді кажучи, без товариства я не можу. Життя обійшлося зі мною жорстоко, і тому мої нерви не витримують самотності.
... вона перебувала у прекрасному настрої і готувалася підкорити все те, що лишалося ще вільним у його серці...
Боже борони! Саме цього я більше за все і боюсь! Уяви собі: визнати приємним того, кого тобі хочеться ненавидіти!
– Значить, коли ви танцюєте, то розмовляєте, дотримуючись певних правил?
– Так, інколи. Треба ж хоч щось казати. Було б дивним не промовити ні слова цілісіньких півгодини. Однак для зручності декотрих розмову треба вести таким чином, аби співрозмовник не перенапружувався і говорив якомога менше.
– А як ви ставитеся до книжок? – з усмішкою запитав Дарсі.
– До книжок? Ой, не треба про це. Я певна, що книжки ми читаємо зовсім різні й почуваємося при цьому зовсім по-різному.
– Шкода, що ви так вважаєте; але раз так, то нам, принаймні, не бракуватиме теми для розмови: ми зможемо порівняти наші розбіжні думки.
Найголовніше _ це розподілити десятину таким чином, аби не скривдити себе і не забути при цьому про свого покровителя чи покровительку.
Люди, котрі — як і я — страждають од нервових розладів, не мають схильності до розмов. Хто б тільки знав, як я страждаю! Але це завжди так: тим, хто не скаржиться, ніхто й не співчуває.
Чим більше пізнаю людей, тим більш незадоволеною ними я стаю.
Не треба заради якоїсь однієї людини міняти значення таких понять, як принциповість і цілісність характеру, не треба намагатися переконати себе чи мене у тому, що егоїзм – це обачливість, а захищеність від негараздів, почуття безпеки – це щастя.
.. але не обов'язково планувати зробити комусь зле чи принести комусь нещастя; достатньо лише помилитись — і це призведе до чиїхось страждань.
Немає коментарів:
Дописати коментар